Науковці кафедри української літератури Факультету філології разом із директором Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, академіком Миколою Жулинським відвідали Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини.
Зокрема, очільниця музею Іванна Стеф’юк зазначає:
З великою приємністю приймаємо у Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини поважних гостей – директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, академіка Миколу Жулинського, а також декана факультету філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професора Романа Голода і вчених-черемшинознавців Прикарпаття.
Наша зустріч відбувається напередодні одного з найбільш таємничих свят – хтось його знає як Купала, хтось його знає як Різдво Івана Хрестителя. Тож ми подарували дорогим гостям перформативні читання при папороті новели “На Купала, на Івана”, новели “Туга” та фрагменти казки “Райска Птиця”. Усе це твори Марка Черемшини, які декламує наукова співробітниця музею Іванна Стеф’юк, аби гості розсмакували гонорове гуцульське слово.
Спробували і улюблений обарінок Марка Черемшини – сирний коник. До речі, символічно: найвідомішими селами, де живе традиція сирної пластики, є села Брустури та Шепіт. І майстриня з Шепота Оксана Кашевко з певного часу живе у рідному селі Марка Черемшини – Кобаки, де і продовжує традиції. Тож ці коники – точно земляки Марка Черемшини.
“Знаєте, це важливо зрозуміти: наш Марко Черемшина аж зараз відкривається, аж зараз стає на повен зріст.. А це ж така потужна філософія. І мушу сказати, у вашому музеї живе наука. Саме жива наука. І це дуже важливо “, зазначив Микола Жулинський.
Хочемо подякувати за честь тривалої співпраці вельмишановним дослідникам Степану Хворобу, Роману Піхманцю, Олександру Солецькому, Наталії Вівчарик, раді вітати поважну науковицю Ірину Джочку.
Щиросердно дякуємо і за книжкові подарунки академіку Миколі Жулинському.
У цей ювілейний для Марка Черемшини рік так хочеться ділитися смислами правдивої філософії і культури. Тобто його словом. Без цензури, без пафосу, без недомовлень. Таким, як є.
