Наукова робота кафедри здійснюється згідно з розробленим планом, що передбачає виконання комплексної теми «Актуальні проблеми сучасного українського літературознавства, розвиток західноукраїнського літературного процесу кінця ХІХ-початку ХХ століття: художні традиції і тенденції» (номер державної реєстрації 0106U002244). Виходячи з цього, на кафедрі діють наукові осередки (школи) за такими напрямами:
- психологія літературно-художньої творчості (кер. – проф. Піхманець Р. В.);
- франкознавство (кер. – проф. Голод Р. Б.);
- драматургічно-театральний модернізм (кер. – проф. Хороб С. І.);
- західноукраїнський та еміграційний літературний процес перших десятиліть ХХ століття (кер. – проф.. Мафтин Н. В.);
- проблеми сучасної літературної критики (кер. – доц. Баран Є. М.);
- актуальні питання методики і методології у викладанні української літератури (кер. – проф. Слоньовська О. В.)
У руслі означеної проблематики працюють й інші члени кафедри (доц. Вівчарик Н. М. видала книгу прози Гр. Лужницького, Залевська О. М. – книги творів Р. Єндика, Курінна Н. С., Процюк Л. Б. – співавтори посібників), а також аспіранти й докторанти. З 1996 р. (у звʼязку з вимушеною перервою реорганізації на період 2007-2009 рр.) по нинішній час на факультеті філології діє спеціалізована вчена рада К 20.051.13 із захисту дисертацій з української літератури (10.01.01) та порівняльного літературознавства (10.01.05) (голова – проф. Хороб С. І., вчений секретар – доц. Вівчарик Н. М.), на якій успішно захищено 89 дисертацій. З відкриттям на кафедрі докторантури (2006 р.) з 11 докторантів успішно захищено 8 докторських дисертацій (Н.В. Мафтин, М.Р. Федунь, Р.В. Піхманець, О. С. Деркачова, А. В. Ільків, Т. Б. Качак, О. М. Солецький, Н.Д. Мочернюк).
Водночас за розроблюваною комплексною проблемою кафедри впродовж останніх років викладачі і докторанти видали 12 монографічних досліджень (в тому числі й колективних), захистили 19 дисертацій, опублікували понад 60 праць у вітчизняних та зарубіжних фахових виданнях, надрукували під грифом МОН України 23 підручники та посібники для середньої школи. А професори Хороб С. І., Піхманець Р. В., Мафтин Н. В. і доцент Баран Є. М залучені до написання академічної історії української літератури, що її готує у 12-ти томах Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.
Названі осередки (школи) та їх літературознавчі напрямки дають можливість проводити наукові конференції. Лише впродовж останніх десяти років їх із статусом Міжнародних відбулося 4 (спільно із Ягеллонським університетом у 2011 та 2016 рр, спільно із Варшавським університетом у 2015 та 2018 рр.), що були присвячені ювілейним датам з життя Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Івана Франка, 60-ліття кафедри україністики Варшавського університету); із статусом Всеукраїнських відбулося 4 (2012 р., 2014 р., 2016 р.) спільно зі Львівським університетом (2019 р.); із статусом регіональним 2 (2011 р. і 2019 р., присвячених відповідно творчості Леся Мартовича та Миколи Євшана) наукові конференції. Члени кафедри брали участь у наукових конференціях, які відбувалися в Кракові (проф. Голод Р. Б., Мафтин Н. В., Хороб С. І.), що в Польщі, в Оломоуці (проф. Хороб С. І., Голод Р. Б.), що в Чехії. Наукове стажування за кордоном проходили проф. Хороб С. І. (УВУ в Мюнхені) проф. Мафтин Н. В. (Інститут літерацький у Варшаві).
Упродовж останніх десятиліть кафедра готувала і видавала не лише різного роду наукові колективні збірники (їх 24), а й фахові періодичні наукові часописи: починаючи з 1995 р. вийшло 45 випусків «Вісника Прикарпатського університету: серія філологія», з 2008 р. виходив Прикарпатський вісник НТШ «Слово» (опубліковано 16 випусків) (нині ці фахові видання, головним редактором яких був проф. Хороб С. І., проходять перереєстрацію). Відрадно, що на їх сторінках часто друкувалися, поряд із членами кафедри, аспіранти й докторанти, а також студенти-випускники – бакалаври і магістри.
Нині професорсько-викладацький склад кафедри зосереджує свою роботу на підготовці до 150-річння з дня народження Василя Стефаника: готується багатотомне (у 4-х книгах) видання творів письменника, проведення у 2021 р. Міжнародного конгресу за участю не лише вітчизняних, а й зарубіжних стефаникознавців, розробляються спецкурси, присвячені письменнику, спецсемінари за його творчістю тощо.